Робота по вірі

Християнська віра не існує у вакуумі. На неї сильно впливають культура, філософія, політика і навіть технології. Цей вплив може бути досить непомітним і тривати століттями, повільно змінюючи християнську віру і навіть стаючи її невід'ємною частиною. Ми маємо уважно стежити за автором нашої віри — Ісусом Христом. Повернення до витоків завжди допомагає визначити, наскільки наша віра відійшла від початкового курсу, чи злилася вона з культурою або чи почала керуватися політичними мотивами. Повернення фокусу на починателя та звершителя нашої віри — Ісуса Христа, допомагає побачити куди ми прямуємо (Євр. 12:2). Чи стаємо ми більш схожими на Нього чи, можливо, навпаки?

Зокрема, я помітив, як корпоративна культура впливає на християнську віру. Деякі вчать сьогодні, що ми повинні досягти своїх мрій, так нібито вони від Бога. Інші кажуть, що кожна робота від Бога, і ми повинні працювати там, де є зараз. Інші стверджують, що ми повинні займати провідні позиції в суспільстві, щоб збудувати Боже царство на землі. Я думаю, що така позиція сподобалась би вашому роботодавцю, оскільки це мотивує підвищувати кваліфікацію, заробляти більше та ставити вищі кар’єрні цілі. Але яке це має відношення до християнства?

Ці твердження можна легко перенести на будь-яку релігію і навіть на атеїзм. Як на мене, прагнення успішності та досягнень — це суто культурний вплив. Де Біблія говорить, що всі наші мрії від Бога, або що кожна робота від Бога? Чому ми не можемо мати власні мрії та цілі? Є роботи які ганьблять Христа, сприяють гріху та спотворюють моральні цінності. Щодо провідних позицій, безумовно, Господь може поставити нас на одну з таких, якщо захоче, але чи є це Його волею для кожного? Чи маємо ми прагнути зайняти ці позиції, якщо ми маємо різні дари (1 Коринтян 12: 15-20)?

Бажання бути успішним може мати добрі наміри, це вчить нас бути дисциплінованими, планувати заздалегідь і вирішувати складні проблеми. Проте, з іншого боку, є загроза стати лицеміром і говорити те, що хочуть почути аби отримати схвалення «важливих» людей. З’являється спокуса піти на компроміс із вірою (лише трохи) для отримання підвищення. І звичайно ж є тиск зробити все, що кажуть задля збереження робочого місця. Такі ситуації можуть стати великим випробуванням віри, особливо, якщо ви є єдиним джерелом фінансового забезпечення в родині.

Біблія вчить нас представляти Христа не лише ділами, але й словами: «І все, що тільки робите, — словом або ділом, — усе робіть в Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові Отцеві.» (Колоссянам 3:17). Це виключає будь-яке лицемірство і брехню, оскільки Він є правдою, а всякий обман не від істини (Івана 14: 6, 1 Івана 2:21). Це також вчить нас твердо триматися нашої віри в Христа без жодних компромісів, впевнено проходячи тести та випробування. Розгляньте приклади з Даниїла 3:16-18, Євреїв 11 та приклад самого Христа, який був випробуваний в усьому, подібно до нас, і залишився вірним (Євр. 4: 14-16).

Робота — це велике благословення і дарунок від Бога. Але як і будь-який інший дарунок: шлюб, здоров’я, духовні дари, гроші та саме життя, робота легко може стати занадто пріоритетною. Якщо ми тримаємося за неї всім серцем, розумом і силою і краще помремо, ніж втратимо — це може стати ідолом. Будь-який ідол краде нашу щиру відданість Христу і займає Його місце. Він також змінює нас у свою подобу, замість Христової, тому що ми стаємо тим, що любимо і наслідуємо. Але Христос хоче, щоб ми ставали подібними до Нього і лише до Нього. Я вірю, що Він помер саме з цією метою (Івана 17:26, Римлянам 8:29). Ось наскільки сильно Він нас любить. І в своїй любові Він може забрати від нас деякі благословення аби повернути нас назад до Нього.

Будучи християнами, ми повинні бути прикладом не лише у відмінній роботі, надійності та доброчесності, а й у любові, вірі та святості (1 Петра 1:15). Недостатньо просто добре виконувати свою роботу. Всі повинні робити це, правда? Ми також повинні тримати свою роботу у відкритих долонях перед Господом і бути готовими ввічливо відмовитись від будь-якого прохання, яке суперечить нашій вірі, люб’язно пояснивши причини та довіряючи Господу наше майбутнє та майбутнє наших сімей. Рано чи пізно наша віра буде перевірена і коли тест буде складено, Він зможе довірити нам більше ресурсів для побудови Свого Царства.

Незалежно від нашої посади, я вважаю, що наша роль полягає в тому, щоб представляти Ісуса Христа. Це, зрештою, і є визначенням слова «християнин» — послідовник Христа. Іноді це може бути болісним, навіть образливим і сприйматися як нетолерантність, але нічого на цій землі не є нашим. В момент народження згори ми померли, ставши чужинцями і мандрівниками для цього світу (Галатам 6:14, Філіппійцям 3: 7-11). То чому ж ми чіпляємося за його цінності, культуру і навіть блага, а не за Христа, який є нашою першою любов’ю та справжнім скарбом?

Будьмо уважні до наших культур і до того, що вони пропонують, пильнуючи Ісуса і тримаючи наші долоні завжди відкритими, а наші серця — повністю відданими тільки Йому.

Благослови вас Господь!

Автор: Олександр Таран