Діяння віри та добрі справи

Розуміння різниці

Вступ

Для того, щоб зрозуміти концепції "кроки віри" та "поступове одкровення", прохання читати статтю під заголовком "Благодать, одкровення та віра".

Протягом останніх кількох років серед євангельських християн поширилась ідея, що коли християнин проповідує покаяння, відхід від гріха або повне підкорення господству Христа, він проповідує спасіння, засноване на справах. Іншими словами, такі люди вважають, що будь-які дії зі сторони грішника в напрямку спасіння становлять спасіння завдяки справам, а не завдяки благодаті та вірі. Такий погляд викриває абсолютне невігластво щодо різниці між діянням віри та добрими вчинками та справами, в результаті чого серед іншої єресі також проповідується, що покаяння не є обов’язковим для спасіння. У цій статті ми пояснимо біблійне тлумачення цих концепцій для уникнення небезпечної плутанини.

1. Діяння віри

Діяння віри — це не справи і вчинки, а, швидше, наша відповідь на одкровення та повеління від Бога. Я вживаю слова "справи та вчинки" в сенсі лжевчення про те, що ми можемо зробити певні речі задля отримання спасіння, — Писання повністю суперечить цій ідеї.

Біблійна віра складається з двох речей: одкровення від Бога та вияв довіри з нашого боку. У Посланні до Євреїв 11, відображено декілька прикладів цьому. Бог покликав Авраама залишити свою домівку, і Авраам довірився Богу та пішов. Якщо б Авраам після почутого покликання від Бога залишився там, де він був, це було б просто одкровенням без дії. У цьому ж розділі написано про те, як Бог попередив Ноя про повінь і сказав йому збудувати ковчег. Попередження було одкровенням, а збудування – діянням віри Ноя. Діяння віри також часто використовуються в контексті покладання на Христа. Покаяння, молитва, сповідь та підкорення Божій волі є діяннями віри та нашою відповіддю на повеління слухатися, однак жодне з них не є добрим вчинком чи справою, які можуть заслужити нам спасіння, тому що спасіння заробити неможливо. Як пояснюється в попередній статті "Благодать, одкровення та віра", це кроки віри, які ми робимо по мірі того, як Господь відкриває Себе та показує нам наш безнадійний стан гріховності, ведучи нас до хреста Христова.

Як щодо пошуку?

Бог повелів грішникам шукати Його (2 Хронік 15:2, 12), шукати всім серцем (Єремії 29:13, Послання до Євреїв 11:6), і Писання говорить, що ці пошуки буде винагороджено. З практичної точки зору, яким чином людина може шукати Бога всім своїм серцем? Це потребує таких дій, як читання Біблії, відвідування церковних служінь або груп з вивчення Біблії, молитви і пошуку людей для пояснення Євангелія. Все це є діяннями та кроками віри, але не добрими справами та вчинками. Бог велів нам шукати Його, і ми діємо відповідно. Наші дії — відповідь на повеління слухатися Бога. Бог обіцяє, що ці кроки віри призведуть до спасіння, що ми знайдемо Його.

Однак зауважте, що повеління — шукати Бога всім серцем, шукати щиро. Щирість пошуку викриває наше серце. Бог не обіцяв спасіння тим, хто шукає впівсили, навпаки, такі люди вважаються теплими, ані гарячими, ані холодними, і Бог говорить їм: "Виплюну тебе з Своїх уст" (Об’явлення 3:16).

Шукати Бога — повеління, повеління, яке обіцяє, що той, хто шукає, прийде до хреста та знайде спасіння, безцінний дар, який неможливо заробити. Якби пошук Бога відносився до добрих справ, Господь не зробив би його передумовою спасіння.

Те ж саме можна сказати і про покаяння.

Покаяння є повелінням від Бога і передує вірі (Марка 1:15, Луки 13:3). Покаяння також є велінням відвернутись від гріха і повернутись до Бога (Дії 3:19, 26:20). Якщо говорити про гріх, покаяння – набагато більше, ніж просто зміна намірів, як деякі вчать, хоча також використовується і в цьому сенсі, і знову ж таки, покаяння – це діяння віри, необхідне для спасіння.

Підкорення Христові як Господу

Деякі також вчать, що підкорення відноситься до категорії справ та вчинків та не погоджуються з тим, що вони називають "спасінням господства" (англ. Lordship Salvation).Писання виголошує, що до спасіння, ми знаходимося в стані війни з Богом, є Його ворогами (Римлянам 5:10, Колосянам 1:21). Якщо використовувати військову аналогію, підкорення означає скласти зброю, припинити повстання, схилити коліно. Це є діянням віри і проявом довіри Божій милості, повною протилежністю повстанським вчинкам проти Нього. Коли ми підкоряємось Богу, ми визнаємо Христа Господом, а потім продовжуємо жити в Ньому (Колосянам 2:6). Зауважте, що спочатку ми визнаємо Його Господом, а потім продовжуємо жити для Нього. Неспасенні люди керуються гріховною природою, власним его, живуть в хибній уяві, що є господарями свого життя, хоча насправді є рабами гріха. Підкорення цього самоуправління господству Христа означає зміну управителя, зміну власника, і Писання чітко говорить, щоб бути в Христі, ми повинні належати Христу (Римлянам 8:9). Підкорення є діянням віри, коли ми віддаємо себе Христові, довіряємо Його обітницям та волі на наше життя.

2. Добрі справи та вчинки

Слова "справи і вчинки" вживаються у Новому Заповіті в таких трьох контекстах:

1. Справи або вчинки праведності, покликані справити враження на інших людей.

Ісус засудив таку практику в Євангелії від Матвія 6:1-4, так само як і молитви та дотримання посту з таких же неправильних причин. Ця форма дій/вчинків пов’язана із гріхом гордості, призводить до лицемірства та засуджується Богом.

2. Справи як шлях до спасіння.

Багато євреїв, які жили за старим заповітом, вірили, що їх справи сприяли їхньому спасінню. Деякі з них питали Ісуса: "Що нам робити, щоб чинити Божі діла?" Ісус відповідав: "Діло Боже — вірувати в того, кого він послав" (Євангеліє від Івана 6:28). Зрозумійте, що слово вірити означає діяти у вірі і повністю покластись ("перекласти свою вагу"), довіритись. Деякі вважали, що Авраам був спасений за його ділами, але Павло пояснює, що той був виправданий не завдяки своїм справам, але по вірі, як ми вже пояснили раніше. Бог може похвалити добрі справи, як свідчення люблячого або доброго серця, проте вони не можуть здобути нам спасіння, оскільки Божий стандарт – досконалість, а досконалість можна отримати виключно через благодать по вірі в досконалу жертву — Ісуса Христа (Послання до Євреїв 10:14). Жодна особа за часів старого заповіту не отримала спасіння / не виправдалась ділами Закону (Послання до Галатів 2:16), а виключно вірою в Божу обітницю щодо Месії, який мав прийти.

3. Добрі справи та вчинки як свідчення спасіння.

Свідченням спасіння людини є зміни в її житті. Цей факт не викликає сумнівів у Новому Заповіті. Ісус говорив про овець і козлів у Євангелії від Матвія 25:31-46. Вівці робили добрі справи, не очікуючи на нагороду, але козли навіть не помічали потреб інших, оскільки були поглинені собою. Всі називали Ісуса Господом, проте тільки вівці були Його учнями, а їх добрі вчинки свідчили про це. Яків каже нам, що віра без діл є мертвою та марною вірою (Якова 2:14-16). Павло пов’язує вчинки з покаянням коли каже: "Я проповідував, щоби покаялися і навернулись до Бога, щоби чинили діла, гідні покаяння" (Дії 26:20).

Висновки

Спасіння без діянь віри з боку грішників неможливе. Мартін Лютер використовував аналогію сходження на борт корабля, коли тобі надзвичайно страшно перетинати океан. Христос є тим кораблем. Інші використовують аналогію сходження на борт літака та довіри пілоту, де Христос — пілот. Однак декому подобаються морські подорожі, а декому — літати, тому я прихильник іншого порівняння. Уявіть величезну прірву між двома схилами глибиною 100 метрів, на дні якої знаходяться гострі скелі. Між схилами туго натягнута мотузка. Канатоходець щодня штовхає поперед себе візок вздовж цієї мотузки і не зривається. Він запитує нас, чи віримо ми, що він може перетнути прірву і не впасти, і ми відповідаємо – так, оскільки неодноразово бачили це на власні очі. Потім він запрошує нас: "Якщо ти дійсно віриш, сядь у візок, і я безпечно перевезу тебе на інший бік". Сісти у візок — діяння віри. У цій аналогії Ісус Христос — канатоходець.

Діяти по вірі — просто вірити у те, що Бог повелів чи пообіцяв, та діяти, зробити крок, доводячи, що ми віримо і довіряємо Йому. Без цього немає Біблійної віри, а лише інтелектуальне вірування, мертве та спляче, але ж "без віри Богу догодити неможливо" (Послання до Євреїв 11:6). Бог велів нам шукати, каятись, відвертатись від гріха та повертатись до Нього, підкорюючи нашу волю Його волі, і довіряти Йому наше майбутнє. Жодне з цього не є ділами праведності, а реакцією на повеління грішникам покаятись і вірити. Спасіння можна отримати лише по благодаті Божій, це подарунок статусу досконалості, який занепалий грішник не може здобути самостійно (Послання до Євреїв 10:14).

Кожний, хто підкоряється Христові як Господу, виявляє, що в підкорі вони мають перемогу, перемогу, вже здобуту Христом. Вмираючи для себе, вони відроджуються аби продовжувати жити з Христом в якості Господа. Він забирає наше кам’яне серце і дає нам нове – Своє серце, яке бажає робити добрі вчинки, вчинки праведності. Ці вчинки не здійснюються задля отримання спасіння, його збереження або у якості плати Богу за спасіння, адже спасіння вже дано нам як безповоротний вияв благодаті, яку не можна заробити чи відплатити за неї. Швидше, ми робимо добрі вчинки тому, що Він живе в нас, Його любов, співчуття і доброта переконують нас жити так, як Він жив.

Автор: Стів Копланд