Covid-19: Непідготовленість Церкви
З поміж іншого, криза Covid-19 виявила, що в цілому Церква не готова зустрітися з викликами Останніх днів. Більшість євангелістів погоджуються, що те, що ми переживаємо сьогодні, швидше за все є «початком породільних страждань», і що ми дуже швидко рухаємося до Великої скорботи. Чи віримо ми у вознесіння Церкви до періоду Великої скорботи, чи ні — не є важливим питанням, однак важливе питання — чи готова Церква до переслідувань.
Моя відповідь, що саме ця вірусна криза є величезним закликом до пробудження Церкви. Для прикладу я візьму північноамериканську Церкву. Загалом, Церква не готова. Спитаєте чому — через причини описані нижче:
1. Культура знаменитостей. Американці мають менталітет знаменитостей, нездорову звичку ставити одних людей на п'єдестал та слідувати за ними. Такий менталітет призводить до створення культів та сект, і саме Америка була родючим грунтом для сект впродовж останніх двох століть. Мормони, Свідки Ієгови — найочевидніші, проте за підрахунками лише тільки в Каліфорнії існує більш як 3000 сект різних розмірів. На жаль, така тенденція спостерігається у піднесенні до статусу знаменитостей «пасторів» та «лжепророків», які стверджують що є Християнами. Такі люди, як Кеннет Коупленд, Родні Ховард-Браун, Джоел Остін та безліч інших, мають величезну кількість довірливих послідовників. Що більше послідовників, то сильнішими стають ці шахраї, та якщо їх послідовники є Християнами в будь-якому справжньому сенсі цього слова, то вони є найбільш незрілими, біблійно-неграмотними, людопоклонниками, які ловлять кожне слово, що виходить з уст їх героїв. Це не Тіло Христове, проте майже ідеально відповідає визначенню культу/секти.
2. Глядацька ментальність. До розпалу Covid-19 можна було знайти десятки тисяч американців, які сиділи в величезних будівлях та слухали одну людину, яка стояла перед ними на сцені. Один «пастор» для сотень або й тисяч людей, сповідуючих Християнство. Це повна протилежність тому, що насправді означає Тіло Христове, небезпечна підробка справжньої Церкви. Якщо та коли настануть РЕАЛЬНІ переслідування, якщо церковні споруди будуть захоплені або спалені до тла, як це зараз відбувається в Пакистані та інших країнах кожного тижня, тоді хто буде пасти отару? Всередині цих глядацьких церков сотні непідготовлених пасторів, вчителів, євангелістів та інших, чиї духовні дари залишаються мертвими або сплять.
3. Спотворений патріотизм. За останні кілька тижнів я бачив незліченну кількість американців, які пишуть про свої права, посилаючись на першу поправку, пишуть про «мою країну», «нашу велику країну», та «повернення нашої країни» і т.д. Відверто кажучи, якщо ви називаєте себе Християнином і все ще вважаєте, що Америка - ваша «країна», тоді вам потрібен потужний духовний досвід, щоб зруйнувати земну ментальність. Євреям 11:13-16 показує нам відношення СПРАВЖНІХ людей віри, СПРАВЖНІХ дітей Божих, людей підготовлених до переслідувань і навіть смерті.
«Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі. Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю. Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди. Та навпаки, вони мріють про країну кращу — Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто».
4. Плекана незрілість. Євреям 5:11-14 є докором незрілості Християн, котрі повинні бути вчителями, але попри все залишаються немовлятами, які не бажають нічого іншого, як смоктати від «духовних грудей» свого пастора, та ніколи не дорослішають. Вони не хочуть «твердої їжі», відмовляються брати відповідальність та використовувати свої дари, не хочуть підпорядковуватись один одному, вони з задоволенням повзають в ліжечку і не «навчені звичкою розрізняти добро й зло».
Як Церква може підготуватись до переслідування, яке більшість вважає неминучим? Це буде великим викликом для північноамериканських Християн і всіх церков, які мають менталітет «одноосібного служіння». Я вірю, що підпільна Церква в Китаї може багато навчити нас про готовність, як і Церква Нового Заповіту, що зустрічалася в своїх будинках. Створення тисяч домашніх церков цілком може бути тим, до чого Господь закликає Церкву, щоб підготуватися до останніх днів перед Великою скорботою. Тут, в Україні, я беру участь у русі домашніх церков, і в наступній статті ми поговоримо, як домашні церкви змінюють життя людей, виховують лідерів та впливають на громаду.
Автор: Стів Копланд